Адаптація лекала поясного виробу під індивідуальні мірки

Фух, спробуйте це сказати на одному диханні :). Іноді, бувають випадки, коли немає часу на побудову викрійки, а шити потрібно. Або просто прийшло натхнення, а під рукою завалялось готове лекало. Якщо у вас плюс-мінус стандартна фігура в діапазоні з xs до xl, то пропоную наступний алгоритм дій.

На практиці набагато простіше, чим описано:))

Який шаблон потрібно взяти? Перші кроки

Вибираючи готове лекало, орієнтуйтесь, насамперед на бедра. Талію легше скоригувати. Готову викрійку перемалювуємо, виточки ігноруємо, їх краще викроювати окремо. Якщо є животик то добавляємо 0,3 – 0,7 см на середній передній шов по лінії талії.

Садимо виріб

Вимірюємо загальну ширину талії на лекалі (допустимо 82см)

Вимірюємо власну талію (допустимо 66). Додаємо прибавку на вільне облягання – 1-2 см. Виходить 68 см (66+2)

Сума всіх виточок: від загальної ширини (82) віднімаємо обхват талії з прибавками (68) 82 – 68 = 14

Що робимо далі? Ідемо у загальні статистичні дані

Виточка переду:

  • Ширина: 2-3 см
  • Довжина: 8-10 см

Виточка спинки:

  • Ширина: 3-5 см
  • Довжина: 13-16 см

Для нашої адаптації виходить 4 см для спинки і 3 для переду. Якщо різниця більше, краще перенести на бік або додати ще виточки.

Де їх ставити?

Для спинки перпиндикуляр будуємо по середині ширини талії. Для переду від 8 до 10см від середнього шва.

Даний варіант підходить для брюк та спідниць. Вдалого пошиву!

Рекомендовані статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *