Одяг, як спосіб вролитись

Я чую звуки барабанів і тріскіт вечірнього вогнища. Мене повертають спогади у таємниче Ельдорадо, єдине місце, де я мала друзів. В осінній  час, приємно згадувати найяскравіші моменти літа. Для мене це, безперечно, гра Юкатан. Гра, куди я потрапила випадково, але яка назавжди забрала  моє серце.

Єдина гра, яка на мою думку, для мене вдалась.

Крім маси факторів (передусім блискавичної роботи майстер групи) ця гра особлива та індивідуально вдала через творчу і скрупульозну підготовку образу.

Що було на старті?

  • Бажання зіграти в розвиток персонажа
  • Чіткі вимоги для одягу учнів та жерців
  • Море літератури і відео для натхнення.
  • Максимальна лояльність сюжетника до моїх хотілок

Виходячи із цих змінних, я задумала собі розвиток персонажа від учня до жерця. Я не особливо спеціаліст складати складні квенти із закрученим сюжетом та  масою зав’язок. Тому придумала сюжет із тієї інформації, якою володіла і яка надихала. Мій персонаж має дорости до жерця. Відповідно, його одяг із простого бежевого, має  стати синім (синій одяг, за грою мали право носити лише жерці). З цим простим концептом я пішла до сюжетника. Альда дала добро моїм ідеям і вписала мою хотілку в сюжет – і це за два тижні  до гри! Свята людина, не менше.

Не зважаючи, на те що часу було достатньо, ці образи я відшила за два  дні перед грою. True story

Отже День 1, 2.

Коатлшипукі прийшла в Ельдорадо. Це проста дівчина, яка хоче  стати жерцем, аби повернути, колись втрачену владу свого роду.  Для образу використаний найпримітивніший крій та матеріал. Максимально кустарно, максимально  просто. Злегка не по розміру, адже Коатлшипукі, ще ніхто і шукає себе. Погляд спійманого котика, якнайкраще передає цей образ.

День 3

Коатлшипукі уже проходить навчання в наставника ядів. Вона уже відкрито носить зброю, бо може нею вільно користуватись. Кинджал зроблено самостійно також, моя перша  робота з Єви. Змінюється зачіска, вигляд стає більш шаленішим. Сукня довга, дозволяє приховувати бойові стійки, а розрізи дозволяють стрімко наносити удари. Мій персонаж починає вивчати стежку змії, відповідно їй же і уподібнюється.  Сукня максимально приталена в ліфі, що дозволяє вільно демонструвати пластичність при необхідності. Матеріал льон звичайного полотняного переплетення. Рукава, оздоблені ягуаровим принтом. Зроблено спеціально у пам’ять брата, воїна ягуара.

День 4

Персонаж остаточно  обрав для себе шлях . Уже немає  категоричності та імпульсивності. Коатлшипукі стає жерцем. Відповідно сукня уже синього  кольору із дорогого матеріалу, прикрашена пір’ям – дорогоцінною оздобою храму Ічен-іци. Змінюється зачіска та  прикраси.

Короткі висновки. Для мене будь-яка гра починається із  вимог по костюмах. Оскільки це можливість придумати образ  і зшити особистість від нову для себе реальність. І в даному випадку  пошив одягу перетворюються у чудову нагоду розмалювати собі гру і зробити її незабутньою.

Сподобалась стаття?

Хочеш теж шити і почати власну справу? – Підписуйсь на мій телеграм t.me/i_tsiya
Там я описую усі процеси створення власної справи в режимі онлайн.
Без прикрас, з особистими амбіціями, помилками, переживаннями, труднощами та особливостями.
Є питання по статті? – запитуй @lana_kutsolia – в особистій  переписці телеграм!
Спасибі за твою увагу, мрр!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *